Що таке ендопротезування кульшового суглоба

Тазостегновий суглоб є одним із найважливіших і сильно навантажених суглобів нашого тіла. Від нього багато в чому залежать працездатність людини та її можливість пересуватися. На жаль, під дією низки чинників функціональність тазостегнового суглоба з часом знижується. Людина починає скаржитися на біль, дискомфорт, обмежену рухливість. Виявляються й інші ознаки патології. Згодом може бути повністю втрачена здатність до пересування.

На жаль, консервативна терапія часто не дає бажаного результату. Єдиним виходом у багатьох ситуаціях стає хірургічне втручання. Але не варто боятися ендопротезування кульшового суглоба! Ця операція, проведена досвідченими фахівцями, забезпечує швидке повернення до звичайної активності. Використовуваний метод міцно закріпився в арсеналі оперативних способів лікування. Фахівцями накопичено достатній досвід ендопротезування. Крім того, для кожного пацієнта підбирають сучасні відповідні матеріали та індивідуальні способи виконання операції. Переходьте на сайт, та ознайомтеся докладніше: https://medicalplaza.ua/content/endoprotezirovanie-tazobedrennogo-sustava.

Показання до ендопротезування

До основних показань для втручання відносять:

• Коксартроз різного походження.
• Двосторонній анколоз.
• Асептичний некроз головки стегна в запущених стадіях.
• Новоутворення в структурах суглоба.
• Перелом шийки стегна.
• Формування несправжнього суглоба у пацієнтів у віці старше 70 років.

Про всі показання розповість ваш лікар. Він же визначить, чи потрібна вам операція, чи можна усунути проблему консервативними методами. Перед втручанням обов’язково не тільки проводиться консультація з лікарем, а й здійснюється комплексна діагностика. Вона дає змогу поставити точний діагноз і визначити необхідність в ендопротезуванні.

Суть хірургічного втручання, його різновиди

Основною метою ендопротезування є видалення тих частин суглоба (в деяких випадках суглоб видаляють повністю), які пошкоджено внаслідок травми або захворювання. Суглоб замінюють штучним, здатним справлятися з усіма функціями теперішнього. Велика частина операцій зводиться до створення повноцінних суглобових поверхонь або імплантації нових елементів.

Ендопротезування може бути:

• Первинним. Такі втручання проводяться частіше. Операції здійснюються для відновлення суглобів після перенесених травм і захворювань, а також у разі вроджених патологій (важкої дисплазії, вродженого вивиху). Первинне втручання призначають і людям похилого віку після перелому шийки стегна і при великій кількості хронічних захворювань.
• Ревізійним. Таке втручання належить до категорії повторних. Його проводять пацієнтам, у яких уже встановлено імплантат суглоба. Ревізійне втручання дає змогу заповнити дефіцит кісткової тканини, скорегувати центр ваги і збільшити загальний термін служби штучної конструкції.

Залежно від масштабу та обсягу втручання може бути:

• Тотальним. При такому протезуванні замінюються всі зношені структури тазостегнового суглоба. Металева або керамічна штучна конструкція забезпечує рівномірний розподіл навантажень. Сусідні з суглобом структури не піддаються надмірному тертю та надмірному тиску. Завдяки цьому пацієнт може пройти швидке відновлення і повернутися до звичного способу життя без вираженого дискомфорту і виникнення сильного больового синдрому.
• Однополюсним. При такому протезуванні замінюються тільки певні компоненти суглоба (шийка і головка стегна). Вертлюжну западину під час втручання не зачіпають. Таке протезування проводять переважно особам похилого віку після переломів шийки стегна. Завдяки втручанню пацієнт може в найкоротші терміни повернутися до звичного способу життя, вставши на ноги. Недоліком операції є те, що після неї багато пацієнтів стикаються з больовим синдромом. Він зумовлений тиском стегнової головки, виконаної з металу, на природну поверхню западини.

Залежно від особливостей фіксації штучних компонентів суглоба до кісткової тканини всі втручання діляться на:

• Проведені з використанням спеціального цементу. Цементний спосіб вирізняється тим, що між металевою або керамічною штучною конструкцією, що замінює суглоб, і кісткою заливається шар рідкого цементу. Він швидко твердне і гарантує надійність фіксації елементів. Навколо імплантів утворюється своєрідний чохол.
• Проведені без використання цементу. Тут використовується здатність кісткової тканини до регенерації (відновлення). Для протезування застосовуються металеві або керамічні штучні конструкції з шорсткою поверхнею. Вони вставляються в канал стегнової кістки і на місце вертлюжної западини. Згодом навколо утворюється нова тканина. Вона щільно облягає конструкцію, забезпечуючи її надійну фіксацію.

Усі використовувані для проведення ендопротезування методики мають як свої переваги, так і недоліки. Вибір на користь відповідного для конкретного пацієнта способу відновлення кульшового суглоба робить лікар. Фахівець спирається на такі важливі чинники, як:

• Вік пацієнта.
• Наявність супутніх патологій.
• Загальний стан.
• Індивідуальні особливості організму та ін.

Які матеріали використовуються для виготовлення ендопротезів?

Виготовлення ендопротезів — складний і трудомісткий процес. Він постійно вдосконалюється з метою:

• Забезпечення тривалого терміну служби конструкції.
• Розвантаження сусідніх суглобів.
• Забезпечення фізіологічної форми з граничним збереженням центру ваги, просторової геометрії, рухливості та інших важливих показників.
• Усунення больового синдрому під час експлуатації.
• Скорочення вартості.
• Підвищення біологічної сумісності.
• Збільшення комфорту для пацієнта.

В одному протезі можуть використовуватися різні матеріали. Фахівцям важливо врахувати їхню сумісність, а також здатність контактувати з біологічними тканинами організму. Слід запобігти реакціям, які здатні скоротити термін служби імплантату. Також у своїй роботі фахівці націлені на вивчення впливу на конструкцію продуктів тертя та інших агресивних впливів.

Наразі ендопротезування кульшових суглобів проводять із застосуванням таких матеріалів:

• Метали та їхні сплави. Використовують переважно титан і нержавіючі сталі. Такі матеріали відрізняються низкою важливих характеристик. Вони міцні й довговічні, мають достатню жорсткість, але водночас еластичні, стійкі до корозії та мають високі показники біосумісності з тканинами людини. Суглобові конструкції вирізняються гладкою поверхнею, а інші елементи (додаткові) шорсткі. Завдяки цьому досягається краще з’єднання з кісткою.
• Кераміка. Цей матеріал є більш сучасним і максимально біосумісним. Кераміка міцна і зносостійка. До її переваг також відносять широкі можливості для точної обробки і стійкість до корозії. Використовувана кераміка може відрізнятися за складом. Для виробництва матеріали використовують різні оксиди, сульфати, фосфати і сполуки вуглецю. Завдяки цьому поліпшуються експлуатаційні характеристики кераміки.
• Поліетилен. Для виготовлення протезів використовують ультращільний тип. Такий поліетилен дає змогу виробляти елементи, що замінюють вертлюжну западину. Стегнова частина при цьому виконується з металу, що гарантує міцність і зносостійкість конструкції за високої еластичності. Використання комбінованих конструкцій дає можливість зменшення дискомфорту пацієнта.
• Кістковий цемент. Цей матеріал використовується в місцях прямого контакту конструкцій з металу з кісткою. Цемент забезпечує міцність з’єднання і його стійкість до всіх впливів. За необхідності матеріал ефективно справляється з роллю депо для лікарських препаратів.

Ускладнення після ендопротезування

До ускладнень після ендопротезування кульшових суглобів, які найчастіше зустрічаються, відносять:

• Інфекційний процес у ділянці встановлення імплантата.
• Вивих головки протеза.
• Вкорочення ноги після операції.
• Руйнування конструкції.
• Перелом протеза.
• Розхитування (відсутність стабільності) конструкції.

У деяких випадках виникають ускладнення, не пов’язані безпосередньо зі встановленим імплантатом. До них відносять неврит, тромбоз вен і тромбоемболію легеневої артерії.

Ризик ускладнень підвищується при впливі таких факторів, як:

• Наявність супутніх захворювань.
• Недотримання рекомендацій лікаря на етапі відновлення.
• Порушення техніки проведення операції.

Для скорочення ризиків ускладнень слід виконувати всі рекомендації лікаря, заздалегідь проходити повне обстеження і розповідати фахівцеві про всі перенесені захворювання, звертатися в сучасні клініки, де операції проводяться досвідченими професіоналами із застосуванням сучасних технологій і матеріалів.

Реабілітація після операції

Реабілітація після ендопротезування проводиться індивідуально. Програма відновлення розробляється з урахуванням численних чинників, серед яких: поточний стан пацієнта, особливості проведеної операції, супутні захворювання тощо.

Розрізняють кілька стадій реабілітації:

• Нульова. Вона потрібна для відновлення повноцінного кровообігу в ногах. Фахівці вживають заходів щодо запобігання утворенню тромбів у перші години після втручання.
• Перша (1-3 день після втручання). На цьому етапі відновлення спрямоване на забезпечення першої рухової активності. Пацієнту допомагають встати і зробити перші кроки. Поступово навантаження збільшуються. Також призначаються вправи, спрямовані на зміцнення м’язів.
• Друга (5-21 день після втручання). Проводиться профілактика вивиху прооперованого суглоба, забезпечується рухова активність пацієнта.
• Третя (4-8 тиждень після втручання). Поступово навантаження на м’язи збільшується. Пацієнта вчать ходити самостійно, без милиць або тростини. Обов’язково проводяться заняття ЛФК.
• Четверта (9-14 тижнів після операції). Тривають заняття ЛФК, тренуються м’язи. Стадія триває до повного відновлення функціональності суглоба.

Тривалість реабілітації може досягати 4-5 місяців.

Для відновлення характерно:

• Поступове збільшення тривалості та інтенсивності навантажень.
• Підключення додаткових реабілітаційних заходів (фізіотерапія та ін.).
• Зміна програм занять залежно від стану пацієнта.